Нормативна база, що регламентує процедуру оцінювання
результатів навчання здобувачів освіти
1.Ст. 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту»
2.1.Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я., 3-4 клас
Формувальне оцінювання, як чинник модернізації процесу навчання в закладах загальної середньої освіти учнів 3-4 класів
Оцінювання навчальних досягнень учнів є невід’ємною складовою освітнього процесу.
Оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм.
Функції оцінювання:
- Інформаційна
- Діагностувальна
- Прогностична
- Коригувальна
- Розвивальна
- Виховна
- Мотиваційна
- Стимулювальна
Практика початкового навчання свідчить, що традиційна система контролю й оцінювання навчальних досягнень все менше відповідає ідеям особистісно зорієнтованої та діяльнісної педагогіки й не сприяє ефективній реалізації зазначених функцій оцінювання.
На відміну від традиційного оцінювання, оцінювання по-новому в умовах НУШ, набуває активного застосування сучасними педагогами методики формувального оцінювання як одного із ключових чинників якісної освіти.
В умовах упровадження компетентнісної освіти контроль і оцінювання має стати дієвим механізмом, який забезпечить розвиток конкретного учня, формування його особистих якостей, сприятиме розумінню школярем власного поступу. Реалізація формувального підходу до оцінювання дасть змогу здобути інформацію про реальний стан навчальних досягнень учня, що забезпечить можливість вчасно відреагувати на проблеми в навчанні, прийняти педагогічні рішення для його покращення.
Формувальна оцінка – це «зворотній зв’язок» для учнів, який дозволяє їм зрозуміти, яких заходів слід вжити, щоб покращити власні результати.
Упроваджуючи формувальне оцінювання в освітній процес, необхідно дотримуватись наступних принципів:
- Учитель постійно забезпечує зворотній зв'язок, надаючи учням коментарі, поради щодо їх діяльності.
- Здобувачі освіти беруть активну участь в організації процесу їх власного навчання.
- Учитель змінює техніки і технології навчання в залежності від зміни результатів навчання здобувачів освіти.
- Учитель усвідомлює, що оцінювання тільки за допомогою виставлення деякої кількості балів різко зменшує мотивацію та самооцінку учня.
- Учитель усвідомлює необхідність навчити учнів принципам і способам покращення власних результатів.
У формулюванні конкретних навчальних цілей, тобто очікувань щодо рівня засвоєння освітньої інформації, за основу доцільно брати таксономію, запропоновану Б. Блумом. Ученим визначено шість категорій навчальних цілей: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання.
Формувальне оцінювання пов’язане з такими важливими завданнями: сприяти впевненості учня у власних силах, надавати орієнтири, корисні поради на певних етапах навчання, сигналізувати про складнощі, забезпечувати діалог «учитель – учень», формувати стратегію успішного навчання.
Методи формувального оцінювання
Графічні (карти знань, завдання на послідовність, схеми, списки приорітетів, таблиці).
Наочні (замітки, оціночні листи, контрольні списки, запитання для обговорення, спостереження учнів)
Текстові, відео, фото (форми, запитання, щоденники).
Консультації (форми запитання).
Згідно методичним рекомендаціям МОН, розроблено
Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання:
1.Формування об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей. Учитель спільно з учнями розробляє і обговорює цілі уроку(заняття).
2.Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання. Обговорення з учнями критеріїв робить оцінювальну діяльність прозорою і зрозумілою та сприяє формуванню позитивного ставлення до неї.
3.Формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання. Для організації самооцінювання і взаємооцінювання можна використовувати різноманітні інструменти зворотнього зв'язку. Важливо не протиставляти дітей одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини.
4.Створення умов для формування уміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія) В основі формувального оцінювання лежить рефлексія (від лат. reflecio – відображення) в освіті – усвідомлення учнем своєї навчальної діяльності, аналіз власних результатів навчання з метою підвищення їх ефективності. Рефлексія привчає учня до систематичного аналізу результатів власної діяльності, зокрема й не пов’язаної із навчанням у школі.
З метою проведення рефлексії можна пропонувати учням початки речень, які вони продовжують: Сьогодні я дізнався… Сьогодні я навчився… Найбільш цікавим для мене виявилось… Найбільше мені сподобалось…
5.Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. Учитель може привернути увагу школяра на алгоритм виконання завдання, зразок , на основі якого виконувалося завдання. Під час корекції необхідно надавати перевагу індивідуальній роботі.
Об'єктами формувального оцінювання є :
-процес навчання учнів(зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату) -результат навчальної діяльності.
Процес досягнення результату навчання проходить через рівні навчальної діяльності : *розпізнавання об'єкта вивчення
*репродуктивний рівень навчальних дій у типових навчальних ситуаціях
*продуктивний рівень навчальних дій в аналогічних типовим навчальним ситуаціям *продуктивно-творчий рівень навчальних дій у змінених з певним удосконаленням Результати формувального оцінювання рекомендовано виражати вербальною оцінкою.
Техніки формувального оцінювання
- Індекс-картки для узагальнення або запитань
- Сигнали рукою
- Світлофор
- Однохвилинне есе
- Вимірювання температури
- Мовні зразки (підказки) Трихвилинна пауза
- Дві зірки й побажання (взаємооцінювання)
- Техніка «тижневий звіт»
Навчання й оцінювання – нероздільні процеси. Педагогічне оцінювання є одним із важливих елементів сучасного освітнього процесу. Від правильної організації оцінювання більшою мірою залежить ефективність управління навчальним процесом.
Формувальне оцінювання – це цілеспрямований неперервний процес спостереження за навчанням учнів; воно є необхідною умовою інтерактивного навчання! Таке оцінювання підтримує впевненість здобувачів освіти у тому, що кожен із них – успішний та особливий, здатний покращити свої результати!
Оцінювання у початковій школі – це не відбір, а орієнтир для подальшого розвитку учня / учениці. У час викликів важливо зберігати психологічну стійкість. Психологи радять зосереджуватись на тому, що ми можемо контролювати, підтримувати стосунки, діяти маленькими кроками та дбати про себе.
У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми / частини теми (якщо тема велика за обсягом) / кількох тем чи розділу протягом навчального року рекомендуємо проводити тематичні діагностувальні роботи.
Тематична діагностувальна робота є засобом зворотного зв'язку стосовно опанування учнями частиною очікуваних/обов'язкових результатів навчання з метою оперативного регулювання та коригування освітнього процесу задля підвищення його ефективності.
Обсяг завдань у тематичній діагностувальній роботі рекомендуємо визначати з урахуванням вікових можливостей учнів виконати завдання протягом 1 навчальної години, а зміст завдань, види навчальної діяльності добирають з урахуванням специфіки предмета вивчення, готовності учнів виконати завдання для виявлення результату.
Діагностувальні роботи можуть містити завдання, які виконують усно (переказ, власне висловлення тощо), письмово (списування, диктант, тестові завдання тощо), практично (дослід, моделювання/конструювання, виконання практичної роботи тощо) та завдання, що передбачають виконання роботи з допомогою електронних освітніх ресурсів.
Завдання діагностувальних робіт пропонуємо добирати таким чином, щоб результат навчання, який оцінюють на даному етапі навчання, можна було чітко визначити за результатами виконання завдання.
З предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова навчання) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навчальні завдання: аудіювання (2-4 кл.), читання вголос (1-4 кл.), читання мовчки (3-4 кл.), читання напам'ять (2-4 кл.), роботу з літературним твором/медіа текстом (2-4 кл.), діалог (усно/письмово, 2-4 кл.), усний переказ (2-4 кл.), письмовий переказ (3-4 кл.), усний твір (2-4 кл.), письмовий твір (4 кл.), списування (1-4 кл.), диктант (2-4 кл.), робота з мовними одиницями (2-4 кл.).
З предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова вивчення) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навчальні завдання: аудіювання (1-4 кл.), читання (2-4 кл), говоріння (1-4 кл), письмо (2-4 кл.).
З математики тематичні діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів, та містити навчальні завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису і порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів/рівностей/нерівностей, розв'язування рівнянь, уміння розв'язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур тощо.Одна з тематичних діагностувальних робіт протягом року може передбачати виявлення стану сформованості навичок усних обчислень.
З інтегрованих курсів, змістове наповнення яких охоплює природничу, соціальну і здоров'язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі, тематичні діагностувальні роботи можуть містити тестові завдання закритого і відкритого типів на виявлення стану опанування учнями програмового матеріалу, практичні роботи з картами, приладами, моделями, а також графічні роботи, за допомогою яких перевіряється вміння інтерпретувати інформацію за допомогою моделі, малюнка, схеми тощо.
Тематичні діагностувальні роботи з предметів вивчення таких освітніх галузей, як "Технологічна", "Інформатична", "Мистецька" і "Фізкультурна", а також з курсів за вибором, зазвичай, не проводять.
У 3-4 класах домашні завдання, у разі їх надання, обов’язково фіксуються у журналі. У відповідній графі стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач тощо) та/або спосіб виконання завдання (вивчити напам’ять, повторити, розв’язати тощо). Допускається запис домашнього завдання (назва тексту тощо) мовою навчального предмета (іноземною, національної меншини).
На вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у журналі.
Оновлено Державний стандарт початкової освіти: розпочато громадське обговорення
Опубліковано 28 липня 2025 року ► https://mon.gov.ua/news/onovleno-derzhavnyi-standart-pochatkovoi-osvity-rozpochato-hromadske-obhovorennia
Література:
1.Державний стандарт початкової освіти.
2.Наказ МОН від 13.07.2021 № 813 Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів
3.Навчально-методичний посібник «НУШ : теорія і практика формувального оцінювання у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти» педагогічних працівників / О.Фідкевич, Н.Богданець-Білоскаленко.-Київ:Генеза,2020
4.Вілмут Дж.Оцінювання для навчання : навч.посіб./ за ред.І.Є.Булах,М.Р.Мруги.К.:Майстер-клас, 2007.