Нормативна база, що регламентує процедуру оцінювання результатів навчання здобувачів освіти
затверджено рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів НУШ (далі – Рекомендації). І цей документ містить чимало нововведень!
Критерії оцінювання
Результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які учень здатний продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти та які можна: ідентифікувати; спланувати; виміряти; оцінити. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях. Також, за вибором закладу освіти, оцінювання може здійснюватись за власного шкалою за умови визначення та опису правил її переведення до 12-бальної шкали в освітній програмі закладу освіти.
Загальні критерії оцінювання
Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Держстандартом, і фактичними результатами навчання учнів. У додатку 1 до Рекомендацій наведено загальні критерії оцінювання, які визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і реалізуються за чотирма рівнями, що дає змогу здійснювати оцінювання за 12-бальною шкалою: початковий (1-3 бали); середній (4-6 балів); достатній (7-9 балів); високий (10-12 балів). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові.
Галузеві критерії оцінювання
Загальні критерії оцінювання слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями (додаток 2 до Рекомендацій). У додатку визначені галузеві критерії із чітким описом кожного балу відповідно до груп результатів освітніх галузей:
Мовно-літературна (українська мова, література, зарубіжна література, мови та літератури нацменшин): Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях. Сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів і використання її для збагачення власного досвіду. Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови. Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу.
Мовно-літературна (іноземні мови): Сприйняття усної інформації та письмових текстів іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування. Взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу через засоби іноземної мови. Надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлень іноземною мовою
. Математична: Дослідження ситуацій та створення математичних моделей. Розв'язання математичних задач. Інтерпретація та критичний аналіз результатів.
Громадянська та історична: Орієнтація в історичному часі та просторі, виявлення взаємозв'язків та явищ. Робота з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту. Виявлення здатності до співпраці, толерантності, громадянської позиції.
Природнича: Проведення досліджень природи. Здійснення пошуку та опрацювання інформації. Усвідомлення закономірностей природи.
Інформатична: Робота з інформацією, даними, моделями. Створення інформаційних продуктів. Робота в цифровому середовищі. Безпечна та відповідальна робота з інформаційними технологіями.
Соціальна та здоров'язбережувальна: Безпека. Уникання загроз для життя власного та інших осіб, прийняття рішень з користю для власної та громадської безпеки. Здоров'я. Турбота про особисте здоров'я. Аргументований вибір здорового способу життя. Добробут. Підприємливість та етична поведінка для поліпшення добробуту.
Технологічна: Втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проєктно-технологічної діяльності. Творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративно-ужиткового мистецтва. Ефективне використання техніки і матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому середовищі. Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб.
Мистецька: Пізнання мистецтва, художнє мислення. Художньо-творча діяльність, мистецька комунікація. Емоційний досвід, художньо-естетичне мислення.
«Фізична культура»: Формування психічної та соціально-психологічної сфер засобами фізичного виховання. Систематичні заняття фізичними вправами, володіння технікою фізичних вправ. Усвідомлення значення фізичної/рухової активності для підтримування стану здоров'я та задоволення у процесі фізичного виховання.
Основні функції оцінювання
Оцінювання має надавати інформацію про досягнення результатів навчання учнів на певному етапі освітнього процесу та виконувати такі функції: формувальна (відстеження динаміки навчального поступу); констатувальна (встановлення рівня досягнення результатів навчання); діагностувальна (надання інформації про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причин виникнення утруднень); коригувальна (адаптація освітнього процесу відповідним чином); орієнтувальна (відстеження динаміки формування результатів навчання та прогнозування його розвитку); мотиваційно-стимулювальна (активізація внутрішніх і зовнішніх мотивів до навчання); розвивальна (мотивація до рефлексії та самовдосконалення); прогностична (планування майбутніх цілей навчання); виховна (виховання в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку).
Основні види оцінювання
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:
Формувальне оцінювання
Формувальне оцінювання – інтерактивне оцінювання учнівського прогресу протягом навчального року, яке дозволяє визначати потреби учнів і адаптувати до них процес навчання. Воно передбачає використання різноманітних методів збору інформації і має відповідати цілям і завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета. Його здійснюють у таких формах: самооцінювання; взаємооцінювання; оцінювання із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). Завдання для оцінювання мають бути спрямовані на отримання об’єктивної інформації про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі. Окремі завдання можуть бути диференційовані з урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівнями діяльності, які передбачають: завдання початкового рівня – розпізнавання, пригадування, відтворення окремих елементів змісту навчання; завдання середнього рівня – розуміння та застосування елементів змісту навчання; достатнього – аналіз навчальної інформації (класифікація, порівняння, узагальнення, інтеграція, уточнення, упорядкування); високого – оцінювання навчальної інформації та власної навчальної діяльності, рефлексія, перекодування інформації з текстової у схематичну, графічну та навпаки, створення, продукування. Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює показники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів навчання. Для оцінювання рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями за окремим елементом навчальної програми (тема, розділ тощо) здійснюється тематичне оцінювання. Його результати можуть бути використані для коригування освітнього процесу.
Підсумкове оцінювання
Метою підсумкового оцінювання є об'єктивне співвіднесення фактичних результатів навчання учнів з обов'язковими (очікуваними) результатами навчання, визначеними Держстандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання. Підсумкове оцінювання здійснюється періодично і може охоплювати один, декілька або всі групи результатів, визначених у Держстандарті. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель може встановлювати самостійно.
Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель може запропонувати учням: виконати комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями. Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів учнів у навчанні та коригування освітнього процесу. У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів і на їх підставі виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета.
Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри, але вона не обов’язково є їхнім середнім арифметичним і має враховувати динаміку особистих досягнень учня протягом року. Оцінки за семестри і за рік можуть бути скоригованими. Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень.
Державна підсумкова атестація
Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Результати ДПА фіксують у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти.
Правила і процедури проведення оцінювання
Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове). Під час організації оцінювання результатів навчання учнів МОН рекомендує: під час планування освітнього процесу на семестр визначати форми поточного і підсумкового оцінювання; формулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі, які відповідають обов’язковим і очікуваним результатам навчання, визначених Держстандартом та модельним навчальним програмам; ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання, за якими буде встановлюватись рівень досягнення ними результатів навчання на кінець навчального семестру та року; надавати учням зрозумілий, чіткий, доброзичливий і своєчасний зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період. Залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності його можна надавати в письмовій, усній або електронній формі; не протиставляти учнів один одному; акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень; індивідуально обговорювати з учнями труднощі в навчанні; створювати умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія); спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям під час навчальної діяльності; створювати умови для активної участі учнів у процесі оцінювання, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільно визначати подальші кроки для покращення результатів навчання; коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів. Інструменти оцінювання Під час вибору методів оцінювання слід враховувати особливості змісту навчального предмета, його обсяг, рівень узагальнення та вікові особливості учнів. Оцінювання результатів навчання можна проводити із застосуванням таких способів і засобів: усне опитування (індивідуальне, групове тощо); спостереження; аналіз портфоліо; письмові завдання (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи); практичні завдання (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; розрахункові та розрахунково-графічні роботи; навчальні проєкти; робота з картами, діаграмами; заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо; завдання з використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо); самооцінювання, взаємооцінювання; комплексне оцінювання. За умови навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей цифрових технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку. Під час оцінювання слід застосовувати завдання різних когнітивних рівнів: на відтворення знань; на розуміння; на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях; уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо. Частотність, процедури проведення та види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням: дидактичної мети; особливостей змісту навчального предмета (інтегрованого курсу); етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання. Дотримання академічної доброчесності Під час оцінювання результатів навчання слід враховувати дотримання учнями принципів академічної доброчесності, зокрема: самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей. У разі їх порушення, зокрема списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання), учитель може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню повторне проходження оцінювання. Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня та його законних представників. Інформування батьків про результати навчання може відбуватися: під час індивідуальних зустрічей; шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо); фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень. До оцінювання наскрізних умінь може долучатися шкільний психолог. Свідоцтво досягнень Свідоцтво досягнень складається з двох частин: 1. «Характеристика навчальної діяльності» Ця частина сформована відповідно до конкретизованого переліку наскрізних умінь, визначених Держстандартом. Результатом спостереження за їх розвитком є виставлення відповідної позначки в стовпцях: Має значні успіхи. Демонструє помітний прогрес. Потребує уваги і допомоги. Ця частина заповнюється після завершення кожного навчального року або в разі зміни учнями закладу освіти. 2. «Характеристика результатів навчання» Заповнення цієї частини Свідоцтва здійснюють після завершення навчальних періодів (І семестр, ІІ семестр, Рік) відповідно до переліку навчальних предметів / інтегрованих курсів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу освіти. Тут фіксують результатів навчання за групами результатів, визначеними Держстандартом для певних освітніх галузей, а способи фіксації педагогічні колективи визначають самостійно. У Свідоцтві зазначається рішення педагогічної ради про переведення на наступний рік навчання (№ протоколу та дата), рекомендації вчителя. Слід звернути увагу на те, що Свідоцтво підписує вчитель.
Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти врегульовано такими нормативними документами:
ст. 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів;
Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів (для 5 класів НУШ);
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (для 8–11 класів);
Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (для 8 – 11 класів);
Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Загальні засади
Для забезпечення цілісності освітнього процесу та налагодження ефективної системи оцінювання, яка налаштуватиме школярів на плідну роботу, важливо:
-добирати зміст, форму та методи роботи для кожного уроку з урахуванням результатів оцінювання навчальних досягнень школярів;
-формувати в учнів уміння аналізувати власну роботу, власні результати навчання, визначати для себе подальші завдання;
-у кожний урок включати роботу з учнями за результатами оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання;-враховувати дотримання ними принципів доброчесності, а саме:
-вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі їх порушення, педагог має право не оцінювати результат такої навчальної діяльності; повідомляти оцінку результатів навчання лише учню та його законним представникам, адже ця інформація є конфіденційною;
-використовувати самостійно визначені або розроблені способи фіксації зворотного зв’язку з учнями.
Діагностування рівня опанування навчального матеріалу здобувачами освіти
Аби на початку року з’ясувати готовність школярів до засвоєння нового матеріалу та визначити оптимальні умови для планування освітнього процесу, в перші тижні навчання слід виявити наявний рівень їхніх знань. З цією метою у календарно-тематичному плануванні потрібно визначити час для проведення діагностування результатів навчання за попередній рік й відповідну кількість навчального часу для повторення.
Спосіб діагностування залишкових результатів навчання вчитель обирає самостійно, але доцільно його проводити з використанням таких різнорівневих завдань:
на впізнавання навчального змісту, його відтворення по пам’яті чи за наданим зразком;
на застосування знань або способів дій у типових ситуаціях;
на відтворення відомого шляху міркування або застосування засвоєного способу дії у ситуації, яка дещо відрізняється від типової;
на творче застосування навчального досвіду в ситуаціях, наближених до життєвого контексту, які пов'язані з самостійним пошуком шляху розв’язання проблеми, добором і пристосуванням доступної інформації, поєднанням і доцільним використанням елементів знань чи вмінь з інших тем, оцінкою об’єктів чи явищ.
Подібна диференціація завдань дозволить встановити, якому етапу досягнення навчальної мети відповідає залишковий результат навчання та де дитина має утруднення чи нерозуміння.
Залежно від результатів діагностування вчитель може розширити тематичний блок «Повторення (за попередній навчальний рік)» та ущільнити програмовий матеріал.
Результати діагностування не підлягають обліку та не враховуються під час оцінювання за І семестр.
Важливо! У разі відсутності результатів річного оцінювання за 2023/2024навчальний рік здобувач освіти має право пройти річне оцінювання до початку 2024/2025 навчального року.
Оцінювання здобувачів початкової освіти
Заклади загальної середньої освіти можуть розробити власну систему оцінювання результатів навчання учнів або скористатись чинними Методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.
У 1–4 класах закладів загальної середньої освіти здійснюють формувальне та підсумкове (річне) оцінювання. У 1–2 класів оцінювання навчальних досягнень учнів виражають вербальною оцінкою (оцінювальним судженням), у 3–4 класах за рішенням педагогічної ради може використовуватись як вербальна, так і рівнева оцінка. Слід зазначити, що в межах одного закладу освіти у різних класах можуть використовуватись різні форми оцінювання.
Для підсумкового оцінювання в кінці навчального року достатньо мати записи оцінювальних суджень у робочих зошитах, навчальних посібниках з друкованою основою, зошитах для діагностувальних робіт, носіях взаємозв’язку з батьками, у класному журналі. Дублювання оцінювальних суджень на інших носіях інформації, зокрема ведення учителем зошитів спостережень за результатами навчання кожного учня, вважається нераціональним використанням робочого часу.
Оцінювання учнів 5 класів НУШ
Згідно з Держстандартом оцінювання учнів 5 класів має бути зорієнтованим на обов’язкові результати навчання й орієнтири їх оцінювання та на очікувані результати навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета/інтегрованого курсу. Оцінювання результатів навчання учнів 5 класів НУШ здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом МОН від 01.04.2022 №289.
Для забезпечення наступності між початковою та базовою середньою освітою підсумкове оцінювання за І семестр рекомендується здійснювати за рівневою шкалою з позначенням результатів відповідними літерами та супроводженням позитивної вербальної характеристики. Відповідно до Методичних рекомендацій у семестровому оцінюванні враховуються досягнення учнями груп загальних результатів навчання, тому у календарно-тематичному плані слід визначити відповідність кожного очікуваного результату певній групі загальних результатів, якої необхідно досягти на уроці. Річне оцінювання здійснюється відповідно до облікованих у класному журналі результатів навчання школярів та відображається у Свідоцтві досягнень у графі «Характеристика результатів навчання» шляхом виставлення оцінки за кожну групу загальних результатів та «загальної оцінки результатів навчання». Механізм виведення останньої визначається для кожного предмета й описується в інструментарії оцінювання в освітній програмі. Якщо оцінювання проводилось у І семестрі за рівневою шкалою, а в ІІ семестрі – за бальною, при виставленні річної оцінки рекомендується орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр.
Оцінювання учнів 8 – 11 класів
Оцінювання школярів 8-11 класів здійснюється за Критеріями оцінювання та Орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти.
Складниками системи підсумкового оцінювання навчальних досягнень школярів є:
тематичне оцінювання. Враховуються всі види навчальної діяльності, які оцінювались протягом вивчення відповідної теми. Окрема атестації, як правило, не проводиться.
семестрове оцінювання. Здійснюється на підставі тематичних оцінок, також має враховуватись динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
річне оцінювання. Здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок і є не обов’язково їхнім середнім арифметичним.
Семестрове оцінювання здобувачів освіти з тимчасово окупованих територій, з числа внутрішньо переміщених осіб і тих, хто повернулися на постійне місце проживання
При здійсненні семестрового оцінювання цих учнів зараховуються всі оцінки, які вони отримали впродовж семестру незалежно від місця навчання та форми здобуття освіти (очної, змішаної, дистанційної, екстернатної, сімейної). Оцінки можуть бути обліковані у таких носіях інформації:
інформаційних довідках закладів освіти, де тимчасово навчались школярі. У них має бути зазначений період навчання, перелік предметів, окремих тем та результатів оцінювання;
електронних журналах та щоденниках за попереднім місцем навчання.
Якщо учні, які повернулись на постійне місце проживання та з тимчасово окупованих територій, не мають облікованих результатів оцінювання за попереднім місцем навчання, школа може провести підсумкове семестрове оцінювання у вигляді контрольної роботи, тестування, співбесіди тощо за допомогою технологій дистанційного навчання (за потреби).
Оцінювання результатів навчальних школярів має бути не лише показником рівня їхніх знань, а й ефективним стимулом для навчання та розвитку компетентностей та наскрізних вмінь. Саме на це спрямована реформа НУШ, яка з 2022/2023 навчального року стартує у базовій середній школі.
